Модернізація виробничого потенціалу й технічне переозброювання підприємств обороно-промислового комплексу як первинний етап його наступної кластеризації

Анотація

В умовах агресії російської федерації, інтенсивних військових дій та обмежених бюджетних ресурсів українські підприємства оборонно-промислового комплексу (ОПК) опинилися перед складною дилемою: чи доцільніше у короткостроковій перспективі здійснювати модернізацію наявного виробничого потенціалу, чи необхідно спрямувати зусилля та кошти на радикальне технічне переозброєння з метою довготривалого забезпечення технологічної переваги? Тобто, альтернативним підходом до повної модернізації може бути вибіркове переозброєння лише критичних ланок технологічних ланцюгів, де модернізація з економічних міркувань є більш доцільною порівняно із продовженням використання застарілих технологій. Для формалізації цієї задачі авторами застосовується математична модель у вигляді оптимізаційної задачі з двома альтернативами. Основна мета моделі – максимізувати загальний ефект або корисність від вкладених інвестицій, з урахуванням витрат, ресурсних обмежень та очікуваних результатів.

У статті авторами поєднаний формалізований підхід з емпіричними методами, що дозволяє обґрунтовано ухвалювати рішення щодо технологічної траєкторії розвитку підприємств ОПК в умовах війни та повоєнного відновлення. Первинно побудована модель може стати основою для розробки стратегічних програм модернізації, формування державних пріоритетів інвестування та оцінювання ефективності використання ресурсів у сфері оборонно-промислового комплексу України.