ЛІНІЙНА ФОРМА РІВНЯНЬ РІЗНИЦЕВО-ДАЛЕКОМІРНОГО МЕТОДУ СИСТЕМИ ЛОКАЦІЇ З ПАСИВНИМИ ПРИЙМАЧАМИ
DOI:
https://doi.org/10.34169/2414-0651.2023.2(38).26-34Ключові слова:
повітряна ціль, захист об’єктів, точність визначення координат, засоби вимірювань, система локації з пасивними приймачамиАнотація
Маловисотні повітряні цілі типу крилатих ракет та безпілотних літальних апаратів знищуються переважно засобами протиповітряної оборони ближньої дії або стрілецькою зброєю. Засоби протиповітряної оборони ближньої дії мають вкрай обмежений час реакції на ціль, тому завдання завчасного надання цілевказання в будь-яких погодних умовах вдень і вночі з високою точністю є вкрай актуальним. Задача контролю руху повітряних цілей вирішується шляхом радіолокаційного опромінення можливих «коридорів» їх прольоту. Використання при цьому багатопозиційних систем дозволяє виявляти радіолокаційно малопомітні цілі. Для визначення координат повітряної цілі на траєкторії польоту може бути використаний різницево-далекомірний метод. В класичному випадку вирішення задачі визначення координат різницево-далекомірним методом базується на вирішенні системи нелінійних рівнянь та здійснюється з використанням числових методів послідовних наближень (з ітераційними процедурами), що пов’язано із рядом обмежень щодо обґрунтування параметрів ітераційних методів, часто невисокої швидкості збіжності у практичних додатках, низькою повторюваністю для різних методів. У статті досліджено похибки визначення координат повітряних цілей різницево-далекомірним методом для різного складу приймачів сигналів. На відміну від відомих робіт, запропонована система з додатковим приймальним пунктом та радіовисотоміром, віддаленим від опорного приймального пункту. Наявність додаткового приймального пункту дозволяє трансформувати представлення класичного різницево-далекомірного методу до системи лінійних рівнянь, що забезпечує обчислення в реальному часі без використання ітераційних процедур. Розподілена архітектура приймачів обумовлює стійкість системи, а пасивний характер вимірювань обумовлює скритність і живучість її елементів. Набуті властивості дозволяють розглядати запропоновану систему для виявлення маловисотних малопомітних повітряних цілей та цілевказання засобам протиповітряної оборони ближньої дії, у тому числі дозволяють використовувати подібні системи в інтересах захисту об’єктів критичної інфраструктури.
Завантаження
Посилання
Бочкарев А., Долгов М. Радиолокация малозаметных летательных аппаратов. Зарубежная радиоэлектроника. 1989. № 2. С. 3—17.
Фатеев В. Как повысить эффективность ПВО, СККП, СПРН и ПРО. Воздушно-космическая оборона. 2014. № 1(74). С. 58—65.
Ткаченко В.Н., Пантеев Р.Л., Поздняков Е.К. Методы определения координат источников излучения в многопозиционных комплексах пассивной локации. Киев: Наукова думка. 2018. 240 с.
Бархатов А.В., Веремьев В.И., Ковалев Д.А. Радиолокация по сигналам сторонних источников. Ч. 1: современное состояние. Инновации. 2013. № 9(179). С. 8—13.
Silent Sentry. Innovative Technology for Passive, Persistent Surveillance. Lockheed Martin Corp. 2005. Available at: http://mobileradar.org/Documents/Silent_Sentry.pdf (accessed: 15.04.2023).
Cellphone Radar. Reigning Technology for all weather object monitoring. Roke Manor Research. Available at: http://human.hol.es/Books_pages/celldar.pdf (accessed: 15.04.2023).
Millet, N. & Klein, M. (2011). Passive radar air surveillance: last results with multireceiver systems. 12th Intern. Radar Symp. (IRS). Leipzig. Germany. 7−9 Sept. Pp. 281—285.
Семашко П.Г., Пархоменко Н.Г., Охрименко А.Е. Перспективы полуактивной радиолокации в связи с развитием служб цифрового радиовещания. Успехи современной радиоэлектроники. 2010. № 7. С. 38—46.
AULOS. Passive Covert Radar. 2014. Available at: http://www.leonardocompa-ny.com/documents/63265270/75201279/mm08042_Aulos_LQ_.pdf (accessed: 15.04.2023).
Черняк В.С. Многопозиционная радиолокация. М.: Радио и связь. 1993. 416 с.
Линник Ю.В. Метод наименьших квадратов и основы математико-статистической теории обработки наблюдений. М.: ГИ ФизМатЛит. 1958. 334 с.
Космические траэкторные измерения. Радиотехнические методы измерений и математическая обработка данных / под общ. ред. П.А. Агаджанова, В.Е. Дулевича, А.А. Коростелева. М.: Сов. Радио. 1969. 411 с.
Казенное предприятие «Научно-производственный комплекс “ИСКРА”». Модернизация ПРВ-13 (1РЛ130). Available at: https://iskra.zp.ua/files/ru_Modernization-PRV13.pdf (accessed: 15.04.2023).
ОАО НИИЭВМ. Модернизация ПРВ-16 до уровня ПРВ-16БМ.03. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://niievm.by/pdf/PRV-2017.pdf (дата звернення: 15.04.2023).
ПРВ-13. Учебник. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rtv-pvo-gsvg.narod.ru/doc/Prv_13.pdf (дата звернення: 15.04.2023).
Рудаков В.І., Толюпа С.В., Дружинін В.А. Цифровий надвисокочастотний ампліфазометр в багатопозиційних системах радіолокації. Зб. наук. пр. ВІТІ НТУУ «КПІ». № 3. 2011. С. 94—105.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Анатолій Довгополий ,Олег Білобородов,Любов Білобородова,Владилен Чернега
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
