Порівняльний аналіз конструктивно-технічних особливостей безпілотних літальних апаратів «Герань-2» та «Герань-3»

• Артем Купчин

  Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України

  https://orcid.org/0000-0003-2013-691X

• Юрій Солошенко

  Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України

  https://orcid.org/0009-0002-9268-2813

• Ванік Джаназян

  Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України

  https://orcid.org/0009-0006-5327-6678

• Костянтин Журба

  Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України

У статті проведено порівняльний аналіз конструктивно-технічних особливостей БпЛА “Герань-2” та “Герань-3”. Об’єктом дослідження є БпЛА ударного типу серії “Герань”, що використовуються у сучасних бойових діях. Предметом дослідження є конструктивно-технічні особливості БпЛА “Герань-2” серії “Ы” (далі - “Герань-2”) та БпЛА “Герань-3” серії “У” (далі - “Герань-3”), їх інженерні рішення, функціональні системи та вплив модернізацій на бойову ефективність.

Аналіз показує, що “Герань-3” є логічною еволюцією платформи “Герань-2”: збережено базову аеродинамічну схему дельта крила та єдині технологічні стандарти виготовлення на заводі в Алабузі, водночас внесено низку суттєвих змін, спрямованих на підвищення швидкості, автономності та стійкості навігації. Конструктивні відмінності включають збільшений монтажний отвір для бойової частини, доданий повітрозабірник і перегляд кріплення силової установки - зміни, що спрощують монтаж і дають змогу інтегрувати боєприпаси різних типів. Планери обох зразків виготовлені з уніфікованих композитних матеріалів, що забезпечує баланс міцності й малої маси.

Ключова інженерна трансформація - перехід від поршневого двигуна внутрішнього згоряння  MD550 у “Герань-2” до турбореактивного двигуна Telefly у “Герань-3”. Це дозволяє досягати значно вищих швидкісних показників, але супроводжується підвищеним тепловим слідом, обмеженням дальності польоту та залежністю від імпортних компонентів у ланцюгу постачання. Паливна система “Герань-3” має насос великого тиску з автоматичним регулюванням подачі, витрати палива в режимі повної тяги, що впливає на оперативний радіус.

В системі керування збережено блоки керування й алгоритми стабілізації, але додано модуль конвертації для інтеграції нового двигуна, що свідчить про адаптацію вже існуючого програмно-апаратного комплексу. Живлення побудоване за роздільною схемою: окремі контури для систем керування й для турбореактивного двигуна, додаткова батарея для відеосистеми підвищують енергетичну стійкість і зменшують ризик втрати керованості при перевантаженнях.

Система навігації модернізована шляхом застосування нового типу блоку CRPА “Комета” з 12 патчами замість 8, покращеною чутливістю приймача та підвищеною стійкістю до РЕБ і спуфінгу; інтеграція GNSS, інерційного блоку й барометра забезпечує високу точність наведення за часткової втрати сигналу. Значною новацією у “Герань-3” є наявність меш-модему MIMO (Xingkaitech XK-F359), який дозволяє передачу відео до 70 км напряму та теоретично необмежену передачу при доступі до мережі й наземних шлюзів, тоді як “Герань-2”  не мала системи відеофіксації.

Висновки підкреслюють інженерний компроміс: “Герань-3” забезпечує вищу швидкість, але супроводжується новими експлуатаційними обмеженнями, а саме у дальності польоту. Тактичні наслідки - зміна застосування від масованих атак “Герань-2” до більш цілеспрямованих високошвидкісних ударів “Герань-3”, що ускладнює перехоплення традиційними засобами ППО. Стаття надає комплексне технічне обґрунтування цих змін та базу для подальшої оцінки ризиків і контрзаходів.

1. автор Артем Купчин, афіліація Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України

   доктор філософії

   начальник науково-дослідного відділу Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України

2. автор Юрій Солошенко, афіліація Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України

   кандидат технічних наук

   провідний науковий співробітник Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України

   м. Київ, Україна

3. автор Ванік Джаназян , афіліація Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України

   науковий співробітник

   Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України

   м. Київ, Україна

4. автор Костянтин Журба, афіліація Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України

   молодший науковий співробітник Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України

   м. Київ, Україна

• PDF

Авторське право (c) 2026 Yurii Soloshenko,Артем,Ванік,Костянтин

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.